|
Музей засновано Тростянецькою міською радою Сумської області та відкрито 24 серпня 2007 року. Він знаходиться у підпорядкуванні КЗ Культурно-дозвіллєвого комплексу «Тростянецький». Кількість залів – 4. Кількість картин у залах – 97, кількість великих портретів у повний зріст – 4.
Мета та завдання Музею: Популяризація історичного минулого рідного краю, активізація пізнавальної активності відвідувачів при презентації архітектурного ансамблю палацу та інших споруд середини ХVІІІ ст., створення позитивного іміджу міста Тростянець.
ВИТЯГ З ЕКСКУРСІЇ ПО ПАЛАЦУ ГОЛІЦИНА:
Ви знаходитесь у головному маєтку Л.Кеніга та Голіцина. Це типове дворянське гніздо родового маєтку середини ХVІІІ ст. Перед Вами портрет Тимофія Васильовича Надаржинського. Він був духівником та наставником царя Петра І, супроводжував його в усіх військових походах та чисельних поїздках. За вірну службу цар у 1720 р. подарував Надаржинському землі Тростянеччини. Сам Тимофій переїхав у Тростянець у 1727 році, прожив тут 2 роки і після смерті одного із синів у 1729 році подався до Охтирського Троїцького монастиря (до речі, побудований за його кошти), де він прийняв схиму під ім'ям Товія і невдовзі там і помер.
В монастирі зберігся портрет отця Тимофія, на якому той зображений перед розп'яттям Спасителя на весь зріст у рясі. Над ним – всевидяще око Господнє, із двох боків – державні герби, а по боках і знизу – символічні зображення висловів із Псалтиря. На портреті Тимофій Васильович виписаний величним старцем із виразними карими очима, голова майже лиса, невелика борода. Портрет скопійований сучасним художником Кишинюком у 2007 році з цього портрета.
Сини Тимофія Йосип та Філіп Надаржинські в 1749 році побудували фортецю Круглий двір. Вона призначалася для захисту від наступів кримських татар та місцевих повстань. Але жодного разу не використовувалась за прямим призначенням. У 1750 році була побудована та освячена Благовіщенська церква (народна назва Біла церква), котра будувалась 6 років. Та в 1762 році було побудовано одноповерховий палац. За легендою маєток з’єднувався підземним ходом з фортецею та церквою.
Другим власником маєтку стає князь Василь Голіцин-Рябчик, дійсний статський радник, камергер, Харківський повітовий предводитель дворянства. Роду Голіциних маєток дістався в якості приданого: Голіцин одружився на Софії Надаржинській-Корсаковій, праправнучці Надаржинського. Він добудував два флігелі, в яких зараз знаходиться краєзнавчий музей та експозиція «Музей шоколаду». За родоводом: син духівника Тимофія Надаржинського Філіп успадкував Тростянець и передав його своєму сину майору Тимофію Пилиповичу Надаржинському. Потім маєток успадкувала його донька Олександра Тимофіївна Надаржинська, яка вийшла заміж за Олексія Корсакова, губернського предводителя, померлого в 40 років. Молодою померла від туберкульозу і її донька Варвара, а от друга донька, Софія Олексіївна Корсакова (1808-1858) успадкувала все родинне майно. Їй дістались не лише Тростянецький маєток і великі земельні угіддя на Слобожанщині, але й відомий «Дім Корсакових» в Петербурзі, в приміщенні якого зараз знаходиться Театр «Ленради».
Василь Голіцин почав використовувати Круглий Двір як театр на кшталт Римського Колізею, де виступали актори-кріпаки та вправні вершники-козаки у циркових виставах. Будівля Круглого Двору в ті часи використовувалася для різних господарських потреб (зокрема, як стайні), проведення театральних і циркових вистав, тут розміщувалися житлові приміщення для «танцюристок кріпацького балету» та обслуги господарів маєтку.
У Софії і Василя було два сини: Віктор і Олексій. В Тростянці проживав меншенький Олексій. Під час навчання в училищі права Олексій потоваришував з Петром Чайковським, який факультативно навчався в консерваторії, але і після закінчення навчання продовжував листуватися з Олексієм. Після смерті батька у 1863 р. юний князь засумував і запросив до себе тоді ще нікому невідомого П.І. Чайковського. Так, у 1864 році свої канікули, а це три літних місяці, провів у Тростянці Чайковський. Натхнений природою і красою Тростянеччини він створив твір – увертюру до драми Островського «Гроза».
Увертюра «Гроза» стала першим програмно-симфонічним твором Чайковського і першою музикою на сюжет А. Н. Островського. «Гроза» відноситься до часу його занять в Петербурзькій консерваторії в класі А.Г. Рубінштейна. На літо 1864 р. Чайковський отримав завдання від свого вчителя А.Г. Рубінштейна написати оркестрову п'єсу у формі оперної увертюри і як сюжет вибрав драму «Гроза» А.Н.Островського, яку він читав і бачив на сцені.
В 1984 році в міському парку ім. Чайковського відкрито єдиний пам’ятник корифею класичної музики у світі такого плану – на повний зріст – пам’ятник митцеві, щорічно навесні тут проходять музичні свята, присвячені великому російському композитору, на яких виступають професійні майстри мистецтв України та самодіяльні колективи.
В.П.Голіцин був великим шанувальником пишних балів і любительських спектаклів, був схильний до багатьох пристрастей, велике ім'я свого роду підтримував великою розкішшю, і за двадцять п'ять років подружнього життя успішно розтратив багатий спадок дружини. Їх сини, молоді князі Олексій та Віктор Голіцини, були змушені пустити все майно з молотка, включаючи і Тростянецький маєток.
У 1868—1874 роках маєтком заволодів петербурзький купець першої гільдії Андрій Альбертович Марк.
У 1874 році до Тростянеччини приїздить Леопольд Кеніг, який скупив акції у Марка і став повновладним власником Тростянця. Леопольд Кеніг унікальна людина. Кеніг був петербурзьким німцем – предки його були родом з Німеччини, а сам він народився у 1821 році в Петербурзі. Він пройшов шлях від простого робітника до мільйонера. Він скуповував збанкрутілі цукрові заводи, переоснащував їх та перепродував у 10-20 разів дорожче. У Тростянці він побудував рафінадний завод, у якому зараз знаходиться відома шоколадна фабрика «Крафт Фудз Україна». Також він створив індустріальну інфраструктуру міста. Це – паркетна фабрика, винокурний завод і фабрика з виробництва в'язального паперу. Кеніг отримує дозвіл губернатора на встановлення в своєму маєтку електрики, збудував дизельну електростанцію. Саме за його клопотання через деякий час залізниця проходить через місто — саме так виникає досі існуюча станція Смородино. У 1881 році в маєтку з'являється власна телефонна станція, ще через три роки — починає працювати нова лікарня, спиртовий завод, машинобудівний завод (механічні майстерні), вальцьовий млин.
Ставши власником маєтку, Кеніг перебудовує перший поверх та будує другий. Зверніть увагу на ці чудові сходи, які виготовлені з якісного дубу та без жодного цвяха. З цієї деревини виготовлені двері та балки, які тримають 2 поверх та дах маєтку. Чи бажаєте відвідати 2 поверх? Якщо так, то ходімо. Зверніть увагу сходам більше 100 років, після революції все майно перейшло до державної власності, а нащадки Кеніга емігрувала до Німеччини.
Держава створила в маєтку дитячий садочок і більше 20 років по цих сходах бігали малесенькі ніжки діточок. Зверніть увагу, маєток оснащений як всередині так і зовні барельєфами, що символізують добробут та плодючість господарів.
Пам’ятник Л.Е.Кенiгу в нашому місті урочисто відкритий 5 вересня 2010 року напроти прохідної шоколадної фабрики «Krafr Foods Ukraine».
Ліворуч від мене лоджія, яка відкриває панораму господарського двору, а праворуч балкон з панорамою на сучасну Алею закоханих.
З балкону відкривається чудовий краєвид на Алею закоханих, яка побудована у 2006 році. Зверніть увагу на дерев’яні скульптури, вони ніби символізують життя жінки. Дубу 350 років, він позитивно енергетичний і, якщо його обійняти та загадати бажання, воно обов’язково здійсниться.
А тепер перейдемо на І поверх. Запрошую вас до центральної зали. В цій залі відбувалися бали і різні свята. Через ці двері заходили лише господарі, а гостей запрошували через парадні двері, які за моєю спиною. Уявіть собі ХVІІІ століття, гостей у красивому одязі, дами у вишуканих сукнях та кавалери у військовому вбранні.
Ви бачите старовинні кімнати в античному стилі. Ліворуч і праворуч – грецькі портики, які підтримують прекрасні сульфіди. Це міфічні істоти з обличчям жінки та тулубом птаха. На голові корона у вигляді коринфської колони. Це обереги проти злих сил і привидів. Тому тут дуже позитивна енергетика. А всі привиди у підвальних приміщеннях, де ми згодом продовжимо екскурсію і побачимо чудові зразки середньовічної зброї, ковальські, гончарні та ткацькі ремісницькі верстати.
Ліворуч знаходиться зала, в якій раніше знаходились музиканти, вони грали «Польки», «Мазурки» та іншу музику для балу. Нині тут знаходиться малий білий рояль на вісім октав, який зроблений у Німеччині. Його придбали за сприянням шоколадної фабрики два роки тому. Нині в палаці щомісяця відбуваються вечори класичної музики і на цьому роялі грають відомі сучасні музиканти. Частим гостем нашого міста є лауреат міжнародних конкурсів професор Кельнського університету Олег Полянський, з яким приїздили відомі всьому світові скрипалі з Польщі, Японії, Німеччини, Австрії.
Зверніть увагу на те, що в нашому палаці розташована картинна галерея. Це – результат міжнародних пленерів художників, які відбуваються в нашому місті з 2006 року. Пленер – це з’їзд художників, на якому вони обмінюються досвідом і показують свою майстерність. Тут побували художники з різних країн: України, Росії, Білорусі, Польщі, Придністров’я. На закритті пленеру відбувається виставка картин, а дві з них за нашим вибором, а це найкращі, митці дарують нашому музею. Більшість картин пейзажного спрямування, писані в основному олійними фарбами, іноді аквареллю, є малюнки пемзою (крейдою). Вони в запасниках. Зверніть увагу на оригінальний стиль писання картин. Це дрібна графіка, мазки та ін. Всі картини відображають краєвиди Тростянця, Тростянецького району, парку «Нескучне». Пропоную вашій увазі картини художників з Харкова Олександра Дубровського, з Ромнів Сергія Півторак, з Сум Івана Гапоченка, з Кракова Володимира Сича, Валерія Непомнящего з Чугуєва та ін.
У цій залі (4) проходили банкети та фуршети. Зверніть увагу на картину, на якій зображено Вознесенську церкву (народна назва Червона), вона побудована в 1913 році, архітектор Олексій Бекетов. У вересні 2010 року було проведено підсвічення церкви, в нічний час вона сяє яскравими кольорами.
Традиційні заходи музею у 2013 році: - 18-19 травня – Всеукраїнський фестиваль класичної музики до Дня народження П.І.Чайковського «Чайковський FEST». - 15-16 червня – Міжнародний фестиваль історичної реконструкції «Стара фортеця. Подорож крізь століття». - 26-27 липня (Остання п’ятниця та субота липня) – Всеукраїнський рок-фестиваль «Схід-рок». - 17 серпня Всеукраїнський сільський фестиваль «Боромля». (До Дня незалежності України). - 7 вересня (У День відкритих дверей - перша субота вересня), коли традиційно відзначаємо День міста.
МУЗЕЙ «КАРТИННА ГАЛЕРЕЯ» Україна, Сумська обл., м. Тростянець, вул. Миру, 16а (палац Голіцина, за фортецею Круглий Двір) Тел. для замовлення екскурсій: (05458) 5-19-70, (050) 274-35-61, (050) 770-07-71 KDK_Trostyanetc@ukr.net www.facebook.com/kdk.trostyanec
Дні роботи музею: Щодня. Час роботи музею: з 9-00 до 16-00. Вартість квитків до музею: для дорослого – 8 грн.; для дитини, пенсіонера, студента – 4 грн. Інформація станом на 14.05.2013. Мови проведення екскурсій: українська, російська, польська, німецька, англійська. Тематика екскурсій: «Архітектурні особливості панської садиби», «Картинна галерея».
Як доїхати до Палацу: По залізниці до ст. Смородино, а потім будь-якою міською маршруткою до фортеці Круглий Двір (дві зупинки). Автобусом по трасі Харків-Суми до зупинки «Ресторан Ювілейний», від якого пройти 250 м до фортеці Круглий Двір. Або від автобусної зупинки будь-якою міською маршруткою до фортеці Круглий Двір (дві зупинки). |