Новые тур. обьекты

«CITY HOLIDAY RESORT & SPA» 5*

08130, Украина, г. Киев, ул. Большая Кольцевая, 5

«У ПОТТЕРА», хостел

58000, Україна, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 54

«HOTEL 12»

61045, Украина, г. Харьков, пер. Отакара Яроша, 4

Поиск по сайту
Главная О проекте, контакты Карта сайта
  /     /   «СТАРЫЙ ЛУЦК», государственный историко-культурный заповедник

«СТАРЫЙ ЛУЦК», государственный историко-культурный заповедник

43016, Украина, Волынская обл., г. Луцк, ул. Драгоманова, 23
Тел.: (0332) 72-34-32
www.lutckzam.do.am

ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК «СТАРИЙ ЛУЦЬК»

Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»

Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»

Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»

Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»

Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»

Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»

Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»

Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»

Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»

Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»

Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»

Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»

Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»

Від середньовічного міста до наших днів збереглися окремі архітектурні пам’ятники – свідки його славного історичного минулого. З 1985 року комплекс історичних архітектурних споруд Старого Луцька оголошено Державним історико-культурним заповідником.

Одна з найдавніших пам’яток міста – мурований Верхній замок – яскравий приклад фортифікаційної архітектури XIV століття. Закладений він останнім князем Галицько-волинського князівства Любартом у 1340-1384 роках, із пізнішими добудовами і реставрацією дійшов до нашого часу.
Інакше сталося з Окольним замком, із восьми башт якого збереглася тільки одна – князів Чорторийських – із окремими фрагментами мурів. Проте, на його території ще й нині можна побачити три монастирські комплекси: бригіток, єзуїтів і шариток, а також одну з найстаріших житлових кам’яниць.
Монастир бригіток постав на місці палацу Радзивілів у 1624 році й проіснував до пожежі 1845 року, яка поширилася від нього на все місто. Після цього монастир скасували, а його будівлі пристосували під окружну в’язницю, відому сьогодні як «луцька тюрма». В ній 23 червня 1941 року безсудно розстріляли близько 3-х тисяч волинян.
Монастир єзуїтів із колегіумом і величним Петропавлівським костьолом будувався впродовж 1616-1639 років за проектом італійського архітектора Джакомо Бріано. Комплекс увійшов у систему укріплень Окольного замку, про що свідчать бійниці на його західному фасаді й башті з годинником-курантами. Єзуїтська колегія була найвідомішим навчальним закладом міста. Вона славилася багатою бібліотекою старовинних книг та студентським театром. Костьол святих Апостолів Петра і Павла з останніх десятиріч XVIII століття діяв вже як кафедральний храм луцької дієцезії. Після Другої світової війни його закрили й перетворили на склад, а пізніше – у музей атеїзму. В 1992 році колишню кафедру повернули католикам.
Навпроти католицької кафедри розташовані зблоковані у П-подібну споруду будинки, відомі як монастир шариток. Цей комплекс склався впродовж XV-XVIII століть із будівель старої католицької кафедри Святої Трійці, а саме: палацу єпископа, шпиталю, дієцезіальної канцелярії і латинської школи. Під кінець XVIII століття тут сформувалась Академія наук, а в XIX столітті шпиталь опікали сестри милосердя-шаритки.
Поза Окольним замком із заходу розкинулися торгово-ремісничі квартали і церковно-панські юридики (території) власне міста. Близько Петропавлівського костьолу розташована двоповерхова кам’яниця на рубежі XVIII-XIX століть. Впродовж 1890-1891 років тут квартирувала родина, що поповнила українську літературу двома відомими іменами: Лесі Українки та її матері Олени Пчілки. Нині в будинку розміщена дирекція Луцького державного історико-культурного заповідника.
У південній околиці міста на березі Стиру знаходиться домініканський монастир – одна з пізніших будівель найдавнішого католицького монастиря в Луцьку. У часи розквіту католицької церкви в ньому діяли школа, друкарня і музична капела. Тепер в монастирі розміщується духовна семінарія Української Православної Церкви, Західніше домініканської юридики розташувався масив єврейської забудови, історично званий «Жидівщиною». В ньому збереглася головна луцька синагога, пам’ятник культової єврейської архітектури XVII століття. Відмінною її особливістю є прибудована до молитовного залу оборонна башта через яку синагогу іноді називають «Малим замком».

Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»  Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»

  Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»


Ближче до центру старого міста розташовуються ще дві пам’ятки культової архітектури: лютеранська кірха і православна церква Покрови Пресвятої Богородиці. Неоготичну зі стрімким шпилем кірху збудувала в1906-1907 роках церковна громада німецьких колоністів, а нині її відреставрували і використовують для своїх духовних потреб євангельські християни-баптисти. Неподалік від кірхи в зелені дерев потонула церква Святої Покрови. Це найстаріший із нині діючих християнських храмів Луцька. В церкві Святої Покрови дослідники віднайшли образ Святої Богородиці, одну з найдавніших ікон України. Сьогоднішній вигляд храму склався після капітальної його перебудови у XVII столітті і добудови дзвіниці у XIX столітті.
У північній околиці Старого міста, поблизу площі Братський міст, розташований монастир василіанів, який включав споруди Луцького православного братства: церкву Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього та монастирський будинок зі шпиталем і школою. Об’єднані в православне братство волинські шляхтичі, духовенство й луцькі міщани збудували цей комплекс для захисту своєї віри, мови й культури від державного католицизму і ополячення ще в першій половині XVII столітті. При братському монастирі певний час діяла друкарня. В крипті храму знайшли свій останній спочинок визначні захисники православної віри та громадські діячі XVII століття.
Нині Хрестовоздвиженська церква, що збереглася не повністю, використовується за призначенням, існують проекти відновлення її давнього вигляду.
Майбутнє старої частини Луцька дирекція Державного історико-культурного заповідника бачить у збереженні і реставрації його архітектурних пам’ятників, а також в охороні і відтворенні історичного середовища шляхом відновлення давнього образу і функцій міста.

Луцький замок
Луцький Верхній замок – один з найбільших і найдавніших на Україні. Своєрідна історико-архітектурна емблема Луцька. Він добре зберігся до нашого часу. В народі, а подекуди і в краєзнавчій літературі цей замок називають Любартовим – за ім'ям литовсько-волинського князя Любарта, який одружився з волинською князівною Бушею і якому 1340 року дісталася Волинь.
Цей замок є одним з найбільших і найдавніших в Україні. Побудований в основному останнім великим князем Галицько-Волинської Русі Дмитром-Любартом у 1340–1385 роках, він, разом з примикаючим Окольним замком, служив столичною резиденцією уряду і глави держави. Саме роль останньої столиці Галицько-Волинської держави, cпадкоємиці Київської Русі, робить цей замок відмінним від усіх замків України. У свій час він також вважався фортифікаційною пам’яткою старовини Литви, Польщі і Росії.
Після смерті Вітовта польський король спробував оволодіти луцькою твердинею, а через неї і всією Волинню. Проте в час короткої, але жорстокої і кровопролитної Луцької війни 1431 року страж Волині витримав понад місячну облогу й руйнівні штурми польського війська та відстояв незалежність краю.
Зміщений з великокнязівського столу в Литві, Свидригайло як альтернативу обрав Луцький замок, розбудувавши тут свою резиденцію автономної держави за литовським зразком.
Впродовж багатьох віків тут діяв крайовий уряд і соборний крилос Луцько-Острозької єпископії, збиралися сейми і станові суди волинської шляхти. Знаменита замкова канцелярія створила і зберегла для України півтора мільйони документів з її історії. Через цю школу адміністративного управління пройшла плеяда визначних громадських і державних діячів, серед яких був і гетьман України Іван Виговський.
Сьогоднішній архітектурний комплекс Луцького Верхнього замку включає в себе В’їздову, Владичу та Стирову башти, сполучені мурами, будинок шляхетських судів XVIІІ століття, повітову скарбницю початку ХІХ століття, а також археологічні залишки собору Івана Богослова ХІІ століття та князівського палацу XІV–XVI століть.
В замку, на фундаментах князівського палацу, який примикав до В’їздової башти, останнім луцьким старостою Ю. Чарторийським був зведений будинок повітової канцелярії і шляхетських судів. Нині в ньому розмістився художній музей відділ Волинського краєзнавчого музею.

 

Посередині замкового двору від давньоруських часів існувала соборна церква Івана Богослова. В ній захоронені луцькі князі та єпископи, серед них і будівничий замку Дмитро-Любарт. Зараз над розкритими археологами мурами древньої святині, що 600 літ була духовною столицею східної Волині, споруджено павільйон, в якому планується створення музею.
Будиночок з колонами – повітова скарбниця військового відомства – постав на місці двору владики у 1807 році і нині пристосований під виставки приватних колекцій.
За повітовою скарбницею розташована Владича башта, утримувана в давні часи на кошти владики, від чого і одержала відповідну назву. В ній окрім експозиції замкового арсеналу можна відвідати і єдиний в Україні музей дзвонів.
Під муром, що змикає Владичу і Стирову башти, знаходиться досить великий підвал, в якому зберігались запаси продуктів на випадок облоги замку.
Стирова башта використовувалась замковою канцелярією і архівом, тож, власне, завдяки їй збережено півтора мільйони документів в так званих гродських книгах. Підвальний поверх вежі служив в’язницею для засуджених до страти. В ній провів останні дні свого життя поет і громадський.

Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»
43016, Україна, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Драгоманова, 23
Тел.: (0332) 72-34-32
www.lutckzam.do.am

Графік роботи заповідника:
щоденно з 10.00 до 17.00.
в літку з 10.00 до 19.00 

Вартість вхідного квитка:
- для дорослих – 5 грн.;
- для дітей – 3 грн.

Можливе замовлення екскурсії.
Вартість екскурсійного обслуговування:
- для дорослих – 20 грн. з особи;
- для дітей – 10 грн.з особи.
Група до 25 осіб.