Новые тур. обьекты

«ДУБРАВУШКА CLUB», загородный комплекс

08505, Украина, Киевская обл., г. Фастов, ул. Челюскинцев, 98

«HOTEL SUN RESORT»

Украина, Запорожская обл., г. Бердянск, ул. Макарова, 7М

«DOLCE VITA», парк-отель

Украина, Донецкая обл., г. Святогорск, ул. Сосновая, 5-Б

Поиск по сайту
Главная О проекте, контакты Карта сайта
  /     /   «ДОНЕЦКИЙ ОБЛАСТНОЙ ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ МУЗЕЙ»

«ДОНЕЦКИЙ ОБЛАСТНОЙ ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ МУЗЕЙ»

83001, Украина, г. Донецк, б-р Пушкина, 35
Тел./факс: (062) 305-37-23, (062) 304-83-03, (062) 334-25-05, моб.: (093) 325-70-90
donartmuseum@gmail.com

ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ 

Донецький обласний художній музей

Донецький обласний художній музей

Донецький обласний художній музей

Донецький обласний художній музей

Донецький обласний художній музей

Донецький обласний художній музей

Донецький обласний художній музей

Донецький обласний художній музей

Донецький обласний художній музей

Донецький обласний художній музей

Донецький обласний художній музей

Донецький обласний художній музей

Донецький обласний художній музей

Донецький обласний художній музей

Донецький обласний художній музей

Донецький обласний художній музей засновано в місті Сталіно 23 вересня 1939, як музей образотворчого мистецтва. З 1941 року він припинив своє існування у зв’язку з гітлерівською окупацією. Вже в 1958 році в Сталінському краєзнавчому музеї було відкрито відділ образотворчого мистецтва, в 1960 – музей був відроджений як Сталінська картинна галерея, що 1965 року перетворюється на Донецький обласний художній музей. Вже цього року Донецький обласний художній музей святкуватиме 70-тиріччя.
Донецький музей має відділ – музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості в селі Прелесне Слов’янського району Донецької області – єдиний у східному регіоні України музей просто неба.
За значний внесок у вивчення, збереження та популяризацію національної культурної спадщини у 1999 музей було відзначено регіональною нагородою «Золотий Скіф» у номінації «За розвиток культури регіону».

Колекція музею
Музейне зібрання формувалося за рахунок надходжень з республіканських та всесоюзних художніх виставок, фондів провідних державних музеїв СРСР, придбань творів з приватних колекцій та окремих дарів. З роками у фондах склалося кілька повноцінних колекцій, що визначили характер постійної музейної експозиції. Сьогодні близько 14 тисяч творів живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва складають зібрання музею.
Високий рівень має колекція західноєвропейського мистецтва ХVII–ХIХ століть, яка складається з творів художників Італії, Голландії, Франції, Німеччини, Іспанії, Польщі. Один із розділів експозиції знайомить відвідувачів із творами античного прикладного мистецтва.
Гордістю зібрання російського та українського мистецтв XVI–XX століть є колекція іконопису, портретний живопис XVIII століття, твори таких класиків вітчизняного мистецтва, як О. Кипренський, І. Айвазовський, І. Шишкін, В. Сєров, В. Суріков, З. Серебрякова, К. Коровін, О. Купрін, Р. Фальк, П. Кончаловський, І. Дряпаченко, П. Левченко, І. Труш, С. Малютін, Л. Крамаренко. Сучасний український живопис представлено творами М. Глущенка, М. Божія, Т. Яблонської, А. Ерделі, А. Коцки, З. Шолтеса. Музей має велику колекцію творів сучасних донецьких майстрів живопису, графіки, скульптури, прикладного мистецтва.
Значне місце у зібранні посідає колекція оригінальної та друкованої графіки, що налічує понад  7 тисяч аркушів. Це високохудожні твори О. Саврасова, І. Шишкіна, К. Трутовського, П. Левченка, С. Соріна, В. Шухаєва, О. Яковлєва, І. Єфимова.
У колекції декоративного мистецтва ХIХ–ХХ століть представлено полтавські килими, київську, косівську та опішнянську кераміку, декоративний розпис, львівське гутне скло, прикарпатське різьблення по дереву, національний костюм, а також роботи сучасних професійних майстрів кераміки, текстилю та скла.

Виставкові зали музею
Античне прикладне мистецтво. У зібранні античного прикладного мистецтва Греції та Риму представлена оригінальна кераміка: вази, посуд різноманітної форми та призначення, світильники, мала теракотова пластика, а також вироби зі скла та бронзи. Колекції античних творів частково були передані до музею в 1968, 1970, 1982 роках із Державного Ермітажу. У римському розділі колекції представлені предмети зі скла, бронзи та червонолакова кераміка. Серед них – скляні кувшини, стакан, піала, чаші-фіали, що використовувалися для жертвоприношень, флакони для ароматичних олій – бальзамарії, що знайомлять із цим широко розповсюдженим в античному Римі видом художнього ремесла.
Західноєвропейське мистецтво XVI-XIX століть. Колекція західноєвропейського мистецтва налічує близько тисячі творів живопису, скульптури, графіки. Роботи художників Італії, Голландії, Німеччини, Франції, Австрії, Польщі та інших національних шкіл показують рівень і характер колекції, надають фрагментарне, але яскраве уявлення про деякі періоди та напрямки розвитку європейського мистецтва XVII–XX століть. У зібранні – картини Ш.-А. Дюфренуа, П. Норта, Я. Амігоні, Й. Глаубера – відомих майстрів, твори яких не зустрічаються в інших музеях України.
Значний інтерес викликають полотна голландських художників. У Голландії досягли значного розвитку побутовий жанр, пейзаж, натюрморт і портрет. Саме в Голландії побутова картина та натюрморт постали в класичних, завершених формах. На картині «Кермесса» Й. Дрохслот зображує свято в селищі, присвячене закінченню сільськогосподарських робіт. «Натюрморт з рибою» П. Норта – типовий зразок популярного жанру періоду розквіту голландського мистецтва XVII ст. Жанр краєвиду представлений величним «Пейзажем з руїнами» Й. Глаубера та камерним «Пейзажем з подорожніми» Р. Вріса.
У XVII столітті французька художня школа стає провідною серед європейських шкіл, народжується новий стильовий напрямок – класицизм. Ідеали цього стилю наслідує французький художник Шарль-Альфонс Дюфренуа в картині «Відпочинок Венери». Гармонія, притаманна твору, досягається завдяки глибокому знанню античного мистецтва й урівноваженій, пластично виразній композиції. Відомий міф про Венеру звучить в інтерпретації художника як вічний гімн красі. Венеціанська школа представлена полотном Я. Амігоні, який належить до тієї групи художників, що багато і плідно працювали за межами Італії. «Портрет чоловіка у червоному» – блискучий зразок парадного портрета, в якому художник поєднує стриманість і виразність, властиві англійському портрету, артистизм, вишуканість французької художньої школи із соковитістю та декоративністю венеціанського колориту.
Німецьке мистецтво XIX століття представлене творами різних жанрів. Картина «Внутрішній вид готичного собору. Марієнбург» (1847) написана Й. Шульцем. Знавець старої архітектури, він відтворює інтер’єри і зовнішній вигляд відомих європейських соборів. Відомим пейзажистом-романтиком був Карл Роттман, творчість якого представлена в експозиції полотном «Авліда», написаним після подорожі до Греції. Роттман – один із засновників «патетико-героїчного» напрямку історичного пейзажа I пол. XIX століття.
До салонно-академічного напрямку живопису належить картина «Італійська танцівниця» (1845) німецького художника А. Ріделя. Твір виконано з технічною майстерністю і декоративним блиском. Мистецтво Ріделя відповідало зацікавленості сучасників італійськими фольклорними  мотивами і національним типажем.
Нове відношення до рідної природи, яке передає світ почуттів та переживань людини, приводить до розповсюдження у II пол. XIX столітті «краєвиду настрою». З цією різновидністю емоційного, колористично напруженого живопису знайомить «Зимовий краєвид з подорожнім» (1880) Л. Мюнте.
Мистецтво XX століття представлене творами східноєвропейських художників – польської, чеської, болгарської національних шкіл.
У розділі скульптури XIX століття переважають твори французьких майстрів: А. Карр’єр-Белльоза, Е. Фрем’є, А. Буше, Е. Дюмежа. Гордістю колекції є композиція «Ловець креветок» (1903) відомого бельгійського скульптора К. Меньє.
Російський та український іконопис XVI-XIX століття. Колекція сакрального мистецтва, що сьогодні нараховує понад сто творів, склалася в основному в 1960-1980 роки. Її джерела – наукові експедиції Третьяковської галереї, Музею давньоруського мистецтва ім. Андрія Рубльова в Москві, фондів деяких музеїв Росії та України, дари та придбання у приватних осіб. Українське церковне мистецтво представлене кількома іконами ХVI–ХVIIІ століть, російське – іконами, литвом і стародруками ХVII– початку ХХ століть. Найстаріший пам’ятник – храмова ікона «Пророк Ілля», робота галицького майстра ХVI століття. «Деісус» – центральний образ іконостасу, виконаний у стилі українського бароко. Його автор – відомий галицький іконописець Ілля Бродлакович-Вишенський.
Високий художній рівень мають російські ікони XVIII століття «Іоанн Предтеча – Ангел пустелі», «Спас Вседержитель на престолі», «Апостол Андрій Первозванний», «Пророки Ієзекііль та Іоіль».
«Чудо Георгія про змія» (1777 року, Великий Устюг, Росія) – авторська ікона Михайла Криловського на популярний сюжет про подолання Святим воїном дракона, який полював на людей, і спасіння царської доньки. Вплив західноєвропейської культури відчутний в іконі на вишуканості образу святого, у зображенні пейзажу та деталях його майже лицарського вбрання.
Російське та українське мистецтво XVIII-XIX століть. Творчість іноземних художників, які працювали в Росії у ХVІІІ столітті, сприяла розвитку російського портретного мистецтва. Відомий австрійський живописець І.-Б. Лампі Старший залишив значний слід у російській культурі як автор близько 40 портретів членів царської родини і російської знаті і як вчитель Д. Левицького. У «Портреті В. Попова» (1792 рік) створено яскравий образ успішного державного діяча катеринівської епохи у розквіті життєвих сил і кар’єри. Ця робота – один із не багатьох збережених творів довоєнного зібрання музею. В анонімному «Портреті хлопчика біля клавесина» переконливо втілений дух епохи Просвітництва. «Портрет невідомого з Костянтинівським орденом Св. Георгія» О. Кіпренського, один з найкращих у музейній колекції, створений в Італії на початку 1830-х років. До цього ж періоду й напрямку належить картина М. Ломтєва «У каплиці» (близько 1840), створена також в Італії. Краса жіночого тіла бездоганних пропорцій і форм із витонченою пластикою поз і жестів були для скульптора М. Лаверецького улюбленою темою творчості. Бронзова статуя «Невільниця Родопа» (1882) – ідеалізований жіночий образ у стилі пізнього академічного класицизму.
Пейзаж – «одна из лучших слав русского искусства» (В. Стасов) – домінуючий жанр у музейній колекції живопису ХІХ – початку ХХ століть. Він представлений полотнами таких відомих художників, як І. Айвазовський, І. Шишкін, О. Боголюбов, В. Полєнов, С. Жуковський, М. Дубовський і багатьох інших.
Російське та українське мистецтво XX столітя. Колекція українського живопису рубежу ХІХ–ХХ століть нечисленна, однак у ній є справжні шедеври. Полотно «Назустріч вечору» (1915) – один із кращих творів І. Дряпаченка. Початок ХХ століття в Росії – московські живописці, об’єднані в «Союз русских художников», створюють свій стиль, що органічно поєднав реалізм передвижників із досягненнями пленерного живопису. Образи природи набувають у них неповторного емоційного забарвлення. У музейному зібранні московська школа представлена роботами К. Юона, О. Степанова, О. Коріна, О. Ісупова, Л. Туржанського. Також у музеї представлені роботи таких видатних майстрів петербурзького об’єднання «Мир искусства», як О. Бенуа, Б. Кустодієв, З. Серебрякова, В. Шухаєв, С. Сорін. Багато в чому художнє життя Росії 1910-х років визначалося творчим об’єднанням «Бубновий валет» (1910-1916), майстри якого сміливо поєднували у своїй творчості художні принципи і засоби новітнього європейського малярства і російського народного мистецтва. У музейному зібранні митці об’єднання представлені досить цільним тематичним комплексом, що включає полотна, написані переважно в 1910-1930-ті роки – П. Кончаловський, О. Купріна, І. Машкова Р. Фалька.
Український живопис 1920-1930-х років у музеї репрезентовано творами М. Бурачека, М. Козика, О. Кокеля, І. Труша та інших. Помітне місце займає монографічна колекція полотен такого неординарного митця, як Л. Крамаренко. Кращі надбання митців шахтарського краю уособлюють полотна живописців Ю. Коменданта, В. Макатухи, Ю. Зорка, О. Полякова, П. Таралевича, Т. Шевченка, Г. Тишкевича.
Графіка. Найчисленніше зібрання музею. Колекція графіки налічує близько 8 тисяч оригінальних і друкованих творів українських, російських та західноєвропейських художників ХIХ-ХХI століть – А. Дюрер, В. Шротер, Ф. Толстой, О. Саврасов, С. Васильківський, С. Соріний, Б. Кустодієв, В. Мілашевський, Д. Даран, Н. Кашина, М. Недбайл, А. Древін, Б. Рибченков, Р. Фальк, І. Єфимов, О. Лабас, В. Ватагін, В. Лебедєв, В. Шухаєв, О. Яковлєв, Н. Радлов, В. Касіян, М. Дерегус, О. Данченко, Б. Вакс, О. Довгал, В. Куткін, В. Гордійчук, Г. Галинська та багато інших.
Декоративне мистецтво. Колекцію декоративного мистецтва складають понад 2 тисячі творів традиційного народного та професійного декоративного мистецтва України від ХІХ століття до наших днів. Це різноманітні за матеріалом, формою, декоруванням і призначенням предмети домашнього вжитку, перетворені руками талановитих майстрів на високохудожні мистецькі твори. Мальовнича кераміка, фарфор, скло, віртуозне різьблення та розпис по дереву, яскраві барвисті килими, вишиті рушники, сорочки, народний живопис, писанкарство щедро представлені в експозиції. Поєднуючи в собі загальнонаціональні риси, кожен мистецький твір водночас відтворює особливості тієї частини України, де він зроблений. Гордістю музею є зібрання творів класиків народного малярства – Г. Собачко-Шостак, П. Власенко, М. Примаченко, В. Клименко-Жукової, М. Наумчук, майстрині розпису і витинанки Донеччини К. Гуржій-Крохмаленко. Значне місце займають твори київської групи петриківчан: М. Тимченко, В. Павленко, Г. Павленко-Черніченко, а також сучасних петриківчан: В. Міленко, М. Пікуш, К. Тимошенко, Н. Сосніної.

Донецький обласний художній музей
83001, Україна, м. Донецьк, б-р Пушкіна, 35
(проїзд на тролейбусі №9, 17, 10, автобусі №37, 17, 25, 10 та маршрутному таксі №2 до зупинки Бібліотека ім. Крупської)
Тел./факс: (062) 305-37-23, (062) 304-83-03, (062) 334-25-05, моб.: (093) 325-70-90
donartmuseum@gmail.com

Графік роботи музею
щоденно з 09.00 до 17.00, понеділок, вівторок – вихідні.

Вартість вхідного квитка:
- для дорослого – 10 грн.;
- для школярів, студентів та пенсіонерів – 5 грн.
Остання середа кожного місяця – день для безкоштовного відвідування музею.

Вартість екскурсійної програми групи до 20 чоловік:
- для дорослого – 40 грн.;
- для школярів, студентів та пенсіонерів – 25 грн.
Екскурсії проводяться українською, російською та англійською мовами.